Перетин кордону
Доступно та зрозуміло про складне.
Маємо досвід юридичної роботи в Збройних Силах України та більше 5 років юридичної практики військового права.
Ґрунтовно оцінюємо ситуацію, знаходження оптимальних рішень та шляхів вирішення саме Вашої проблеми.
Державні платежі, нотаріальні та реєстраційні витрати сплачуються окремо.
Державні платежі, нотаріальні та реєстраційні витрати сплачуються окремо.
Державні платежі, нотаріальні та реєстраційні витрати сплачуються окремо.
Фокусуйтесь на важливому. Рутину зробимо ми.
КОМАНДА ПРАКТИКИ
На практиці ситуації і обставини які виникають, є унікальними, тому для вірного вибору стратегії захисту, мінімізації негативних наслідків та попередження неочікуваного розвитку подій рекомендуємо заручитися підтримкою фахівця і бути підготовленим до можливих варіантів розвитку подій.
Для отримання якісної консультації військового адвоката з точки зору закону та практики застосування, зателефонуйте нам або напишіть за контактами вказаними нижче.
Хто з військовозобовʼязаних чоловіків може перетинати кордон?
Переліки таких осіб зазначені в пунктах 21 та 22 Правил перетинання державного кордону громадянами України, а саме
у 2023 році виїхати за кордон зможуть:
- чоловіки з інвалідністю;
- чоловіки, які мають дружину з-поміж осіб з інвалідністю I або II групи;
- особи, які мають одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи;
батьки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років; - батьки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- чоловіки, які потребують постійного догляду;
- опікуни осіб з інвалідністю, визнаних судом недієздатними.
Також право перетинання держаного кордону мають інші військовозобов’язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
Тобто ті категорії осіб, які закріплені в частині першій статті 23 Закону України Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку
цей перелік є доволі об’ємним, тому ось лише кілька категорій, зокрема:
- чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;
- чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;
- чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;
- чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
- усиновителі, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, на утриманні яких перебувають діти-сироти або діти, позбавлені батьківського піклування, віком до 18 років;
- чоловіки, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною, дитиною, а також батьками своїми чи дружини, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду тощо.
Які документи знадобляться чоловікам для перетину кордону?
Все залежить від категорії самого військовозобов’язаного. Якщо він є особою з інвалідністю, то має бути посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги.
Якщо військовозобов’язаний виступає в ролі супроводжуючого, опікуна чи піклувальника, тоді пакет документів буде іншим. Ситуації є різними, тому назву загальні документи, які можуть знадобитись. Це, зокрема, але не виключно:
- документи (їхні нотаріально засвідчені копії), що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб тощо);
- документи (їхні нотаріально засвідчені копії), що підтверджують інвалідність, спільне проживання;
- довідки про отримання державної допомоги на дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні захворювання тощо;
- документи (посвідчення, довідки) про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд;
- висновки лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про потребу в постійному сторонньому догляді;
- акт встановлення факту здійснення догляду (це новий документ для перетину кордону, раніше такого не було. Для нього є окрема процедура отримання).
Для кожного випадку передбачено індивідуальний пакет документів, які обов’язково мають підтвердити приналежність чоловіка до певної категорії.
Наприклад, стосовно студентів, то їм знадобиться дозвіл з військкомату, довідка про відстрочку від військової служби, відповідні документи іноземного вишу тощо.
Якщо не випустили за кордон: куди звертатися?
Усну відмову у виїзді за кордон ви оскаржити не зможете. Якщо вам відмовляють, то така відмова має бути оформлена у письмовому вигляді, а саме – у формі рішення прикордонної служби,
можна розглядати два варіанти оскарження такого рішення:
- подати скаргу до головного органу Державної прикордонної служби, який видав рішення про відмову в перетинанні кордону;
- через окружний адміністративний суд шляхом подання позову про визнання дій прикордонної служби протиправними щодо відмови в перетинанні кордону.
У кожного з цих варіантів є свої переваги та недоліки.
Термін для подання скарги до Державної прикордонної служби становить 30 днів з моменту її отримання, не сплачується збір за її розгляд. Однак такий спосіб захисту не завжди є ефективним, і тоді необхідно звертатись до суду.
Термін для подання скарги до суду становить шість місяців з моменту отримання рішення, сплачується судовий збір, а сам розгляд справи може тривати від двох місяців.
Плюс закладайте сюди ще місяць для того, щоб рішення суду набрало законної сили. Не слід виключати можливість оскарження рішення.
Крім того, позов та інші процесуальні документи мають відповідати нормам процесуального кодексу. І якщо пересічна людина не зможе підготувати такий документ, то їй потрібно буде звертатись до юристів, що тягне за собою додаткові витрати на правовий супровід.
Що буде за незаконний перетин кордону у воєнний час?
Незаконний перетин кордону тягне за собою кримінальну або адміністративну відповідальність. Це залежить від кожного конкретного випадку. Якщо особа під час перетину державного кордону використовує підроблений документ, наприклад, паспорт, де зазначено, що чоловіку 17 років, а насправді – вже виповнилося 18. Або підроблені висновки ВЛК про визнання його непридатним й т.д, то таким чоловікам загрожує кримінальна відповідальність (ст. 358 ККУ). Таким чином, призначають штраф або обмеження волі.
Якщо перетин кордону здійснюється поза пунктами пропуску (через ліс, річку, у багажнику автомобіля, переодягаючись у жіночий одяг), то це буде адміністративна відповідальність, ст.204-1 КПАПУ. Таким чином особі призначать штраф до 8500 грн (або адміністративний арешт).
Що це за система Шлях?
Система «Шлях», з допомогою якої водії призовного віку можуть перетинати кордон, якщо вони перевозять гуманітарну допомогу або медичні вантажі, запрацювала в Україні 17 березня цього року.
Як можна виїхати за кордон через систему Шлях?
У людей, які перетинають кордон за допомогою системи “Шлях”, прикордонники перевіряють основні три критерії: наявність у цій системі, дозвіл від обласної військової адміністрації і наявність паспорта. “Остання умова, яка передбачена правилами перетинання, це — перевірка мети.
На скільки можна виїхати через Шлях?
Якщо говорити про перевізників, то вони мають право бути 60 днів за кордоном, якщо волонтери ― то це 30 днів. Це загальна кількість днів, скільки можна перебувати за кордоном.
Хто може зробити Шлях для перетину кордону?
Наразі 2 категорії органів розглядають заяви щодо виїзду за кордон через систему “Шлях”: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури; обласні військові адміністрації.
Що буде якщо не повернутися по Шляху?
Така інформація збирається кожного місяця і направляється на всі військові адміністрації країни. Зараз законодавством не передбачена відповідальність за те, що людина перетнула кордон і не повернулась. Тому, якщо особа не вертається у терміни, в майбутньому вона цього дозволу просто вже ніяк не отримає.